Поради педагогам, які працюють з дітьми з особливими освітніми портебами

· Батьки мають право володіти усією інформацією, що стосується їхньої дитини, і обов’язок фахівця – надавати таку інформацію.

· Інформацію треба подавати батькам зрозумілою мовою, доступно.

· Завдання педагогів – не просто дати інформацію, а й бути готовими роз’яснити її, дати відповіді на запитання, якщо потрібно, ще раз повернутися до конкретної теми на запит батьків.

· Інформацію треба подавати в коректній, етично – відповідній формі, інформація не повинна бути знецінювальною чи такою, що принижують гідність дитини.

· Творчий підхід під час розробки уроку — найголовніший ресурс учителя.Діти здатні вчитися незалежно від рівня їхнього розвитку.Раніше відсутність мови чи нездатність до загальноприйнятого спілкування (як за аутизму) були підставою для визнання дитини ненавчуваною. А нині такий учень може лякати вчителя: як же подавати йому матеріал.

· Педагоги мають усвідомлювати, що інформація не може бути засвоєна відразу, а тому мають бути готові її повторювати, а також використовувати різні формати її подання – під час індивідуальної розмови в усній формі, письмовій (висновки, рекомендації), книжки, відео матеріали, групові лекції, семінари, Інтернет-ресурси, роз даткові матеріали.

· Інформація повинна бути достовірною і відповідати науково доведеним фактам. У разі сумніву чи недослідженості якогось питання важливо повідомити батьків про це.

· Практикувати скаффолдинг — це процес, який дає можливість дитині (у тому числі новачку) розв’язати проблему, виконати завдання або досягти цілей, які знаходяться за межами її індивідуальних зусиль чи можливостей. Як допомогти? – Сказати «Молодець, тобі все вдасться», підтримка – це основна ознака успіху.

· Педагоги повинні також усвідомлювати, що батьки сприймають інформацію дещо іншим, «емоційним» каналом зв’язку, а тому бути чутливими до того, що ті ж факти, які вони можуть сприймати одним способом, батьки можуть сприймати зовсім по іншому. Тому фахівцям важливо бути особливо тактовними, коли представляють інформацію, намагатися не просто подавати інформацію, а й бути чутливими до того, як її сприймають батьки.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ПЕДАГОГАМ ЩОДО ПРОФІЛАКТИКИ ЕМОЦІЙНОГО ВИГОРАННЯ при роботі з дітьми:

1. Визначте для себе головні життєві цілі і зосередьте зусилля на їх досягненні.

2. Думайте про щось хороше, відкидайте погані думки. Позитивне мислення і оптимізм - це запорука здоров'я і благополуччя.

3. Плануйте не тільки свій робочий час, а й свій відпочинок. Встановлюйте пріоритети.

4. Використовуйте протягом дня короткі паузи (хвилини очікування, вимушеної бездіяльності) для розслаблення.

5. Не нехтуйте спілкуванням! Обговорюйте з близькими, Вам, людьми свої проблеми.

6. Відпочивайте разом з сім'єю, близькими друзями, колегами.

7. Знайдіть місце для гумору і сміху у вашому житті. Коли у вас поганий настрій, подивіться кінокомедію, відвідайте цирк, почитайте анекдоти.

8. Не забувайте хвалити себе!

9. Проблеми не потрібно переживати, їх потрібно вирішувати!

10. Умійте відмовляти ввічливо, але переконливо!

11. Якщо негативні емоції захопили вас під час спілкування, то зробіть паузу, помовчіть кілька хвилин, порахуйте до 10, вийдіть з приміщення, займіться іншим видом діяльності: переберіть папери на столі, поговоріть зі своїми колегами на нейтральні теми, підійдіть до вікна і подивіться в нього, розгляньте вуличний рух, небо, дерева, порадійте погоді, сонцю.

12. Найкращим засобом для зняття нервової напруги є фізичні навантаження - фізична культура і фізична праця. Дуже корисним також є масаж. Чудовим засобом досягнення внутрішньої рівноваги є йога, дихальна гімнастика, релаксація.

13. Приділяйте належну увагу власному здоров'ю!

З чого починається ефективний урок

- На помилках вчаться. Помилки навіть потрібні для навчального процесу. Діти не мають боятися припуститися помилки.

- Давайте дітям можливість максимально виявити ініціативу. Вчіть учнів самостійно думати і працювати.

- Творче ставлення до роботи й навчання - запорука ефективного уроку.

- Не у всіх дітей вистарчає терпіння та наполегливості поступово переходити від простого до складного.

- Якщо ваш голос виказує ваше роздратування, розчарування та зневіру, діти запам'ятають саме ці емоції, а не мудрість, яку ви намагалися до них донести.

- Кожен учень по-своєму сприймає матеріал. Зважте на це.

- Найкращий той діалог, у процесі якого діти відгукуються не на слова, а на думки.

- Добрій пам'яті передує пильна увага.

- Чогось навчитись можна лише практикою.

- Повторювати вивчений матеріал потрібно з інтервалами. Так економічніше та ефективніше.

- Створюйте проблемні ситуації на уроках. Там, де немає вибору, нема мислення.

- Якщо дитина дивується - вона починає мислити. Нові ідеї - продукт творчої уяви.

- Зацікавленість - найсильніша мотивація для навчання.

- Учіть дітей робити записи.

- Є два основні мотиви, які формують поведінку людини: можливість отримати винагороду й уникнути покарання. Застосуйте ці мотиви на уроках.

- Якщо вчитель стоїть, він більше привертає до себе увагу дітей.

- Плануйте дискусіїі, диспути на уроці. Це посилює увагу дітей.

- Учитель не має говорити без упину. Діти не встигатимуть за його думками.

- Про те, наскільки цікавим є зміст уроку, робіть висновок не зі свого погляду, а з погляду учнів. Особливо ретельно готуйте початок уроку. Часто саме від нього залежить успіх усього заняття.

Поради вчителям, які працюють у 5 класі

Перехід учнів з початкової школи до середньої викликає зростання стресового навантаження як на самих учнів, так і на їхніх батьків. Це пов'язано з появою нового класного керівника, нових вчителів, предметів, кабінетною системою навчання та ще й співпадає з віковими змінами — вступом дитини у підлітковий вік. Для учня і для учнівського колективу перехід у п'ятий клас може стати початком нового життя, нових успіхів, розкриттям нових граней характеру, власних здібностей, прихованих ресурсів.

У 5 класі змінюються умови навчання: з'являється класний керівник та вчителі з різних предметів. Цей період є досить сприятливим для адаптації школяра до нових умов навчання. Діти чекають змін на краще, бажають стати дорослішими, налагодити взаємини з учителями, робити так, щоб дорослі пишалися ними, були задоволені, «не засмучувались».

Основне новоутворення цього періоду — відкриття нового рівня самоусвідомлення, «Я-концепції»: бажання зрозуміти себе, свої здібності й особливості, свою схожість та відмінність від інших, свою унікальність і неповторність, формується система самооцінок. Це — найважливішій період для розвитку повноцінного спілкування.

У роботі шкільного психолога в період адаптації п'ятикласників основними завданнями стають:

· розвиток шкільної мотивації, формування інтересів;

· розвиток навичок спілкування з однолітками та дорослими;

· розвиток впевненості в собі, формування ставлення до успіхів та невдач;

· формування уявлення про себе як про людину з великими можливостями.

Для успішної адаптації учнів 5-х класів робота психолога обов'язково будується таким чином:

з учителями: звертати увагу на вікові та індивідуальні особливості кожної дитини;

з батьками: допомога, підтримка та похвала;

з учнями: знайомство із собою, самопізнання, впевненість у своїх здібностях.

Представлені види роботи з практичного досвіду з подолання проблем п'ятикласників до нових умов навчання, випробувані мною у практичній роботі, мають дієвий позитивний результат, дають змогу оцінити результативність зусиль кожної дитини, педагогічного колективу, психолога, адміністрації та батьків у вирішенні питань адаптації.

Мета такого супроводу — збереження психічного та психофізичного здоров'я, попередження психічного перевантаження, сприяння процесу адаптації та соціалізації учнів.